Мешканці Житомирщини можуть втратити питну воду в радіусі 50 км. Біля Негребівки планують відновити видобування доломіту без громадського обговорення.
23 листопада з цього приводу має відбутися засідання Радомишльської міської ради, до складу якої входять “Європейська солідарність”, “Наш край”, “Свобода”, “Пропозиція”, “Свобода і честь”, “Слуга народу”, “Батьківщина”, “Радикальна партія Олега Ляшка” та представники вже забороненої “Опозиційної платформи – За життя”.
Попри таку політичну різноманість донедавна депутати демонстрували надзвичайну одностайність, готові проголосувати за початок видобутку корисної копалини на площі в 90 га на межі з Київщиною.
Громада прилеглих сіл на загальних зборах висловилася категорично проти видобування доломіту поруч із своїми подвір’ями. Збори в селах відбулися ще у жовтні і про них писали “Суспільні новини”.
Програма робіт з видобування доломіту Негребівського родовища передбачає діяльність, яка є порушенням Водного кодексу України.
Доломіт залягає під потужним водним горизонтом, який у процесі видобутку відкачуватиметься в річку Білка – понад 200000 л щогодини.
Місцева вода, яка містить срібло та за своїм хімічним складом краща, ніж цього вимагають санітарні норми, буде втрачена.
Неймовірно, що в Україні, яка посідає всього-на-всього 111 місце за запасами питної води у світі, готові знехтувати такою кількістю питної води прекрасної якості. І це після руйнування Каховського водосховища! Рішення видобувати копійчаний матеріал, втрачаючи стільки води, – або безгосподарність, або злочин.
Разом з водою зникнуть і природоохоронні зразки тутешньої флори і фауни. Втім, як і решта рослин і тварин.
Поспілкувавшись майже з усіма народними обранцями, нам стало очевидно, що міськрада неналежно вивчила можливі наслідки техногенного впливу на довкілля.
Голова міської ради Радомишля Володимир Тетерський каже, що потенційний видобувник не надав всієї необхідної інформації.
Відтак шукати її доводиться ініціативній групі – і терміново ознайомлювати депутатів із відповідальністю за поспішні рішення.
Хто планує видобувати доломіт?
Розпочати видобуток планує ТОВ “Доломіне”. Його, схоже, геть не обходять проблеми місцевого населення, яке житиме в промзоні і з власних кишень заплатить за поглиблення свердловин, як і не турбує порушення Водного кодексу України.
Доломіт використовується не лише в будівельній, металургійній та скляній промисловості. Це природний карбонат кальцію та магнію, який також лікує — змішуючись з водою, він позитивно впливає на нервову систему, підвищує рівень стресостійкості, позитивно діє при розладах сну та тривожності, м’яко тонізує організм людини.
ТОВ “Доломіне” (директор Ігор Яровий, кінцевий бенефіціар ще декількох компаній з видобування корисних копалин) не вважає за потрібне комунікувати з громадою. Телефони компанії не відповідають.
Історія про те, що ми тут отримаємо новий об’єкт, який наповнить бюджет громади — не витримує критики. Радомишль очікують фінансові втрати: без води закриються агробізнеси, які наповнюють місцевий бюджет.
Легко спрогнозувати відтік населення, бо без води, яка піде вгиб на 110 м, привабливість регіону впаде. Тут одних супутніх витрат на мільйони, а доломіт – дешевий камінь, не вартий таких грошей. Що шукає ця фірма насправді?
Дивний погляд на економіку і міста, і компанії-видобувника, і ліцензіата.
Державна служба геології та надр позивалася про скасування спецдозволу ТОВ “Доломіне”, але питання покинуте на півдорозі.
Мешканці прилеглих сіл вже один раз вщерть заповнили сесійну залу засідань у Радомишлі. І зараз, обурені тим, що знову питання ставлять на порядок денний, планують йти на сесію. Проти видобутку висловлюються також інші громади ОТГ, в тому числі самого Радомишля.
Ініціативна група Раковицького та Забілоцького старостинських округів звернулася до Романа Опімаха, очільника Державної служби геології та надр, який повинен контролювати це питання, за документами ТОВ “Доломіне”.
Громада прийде контролювати поіменне голосування у раді і планує звернення в Генеральну прокуратуру, бо йдеться про збереження прав.
Наталія Опімах, колонка на сторінці Економічної правди